Перегляд за Автор "Shulga Marina"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Філософія кібернетичного простору: взаємодія між людиною, машинами та інформацією в цифровій епосі
    (2025) Шульга Марина; Патлайчук Оксана; Ступак Ольга; Shulga Marina; Patlaichuk Oksana; Stupak Olga
    Актуальність. Трансцендентна іманентність кібернетичного простору, як багатошарового феномену техноантропної динаміки, формує нові онтологічні контексти, які підважують класичні метафізичні координати буття. Інтенсифікація цифровізації породжує мультивекторну епістемологічну турбулентність, де онтогенез інформаційних субстратів детермінує радикальну деконструкцію аксіоматичних парадигм. У межах цієї постантропоцентричної симулякрократії суб'єктність суб'єкта перетворюється на резонансний модус техноепістемічного впливу. Мета дослідження – розкрити філософські аспекти взаємодії між людиною, машинами та інформацією в кібернетичному просторі цифрової епохи. Результати. Метакогнітивна дихотомія, інтегрована в складну цифрову інфраструктуру, визнається як домінантний каталізатор у розгортанні інтелектуальної сингулярності. Семантичний всесвіт, що функціонує через багатоголосся смислів й мультиплікативну дивергенцію розумових парадигм, моделює постантропоцентричний еволюційний рельєф. Техно-синтетичні конструктори, вплетені у мережеву динаміку кіберсередовища, постають як автономні системні актори, наділені потенціалом автогенеративного тлумачення. Висновки. Кібернетичний простір, інтерпретований через призму постструктуралістської філософії, конституює себе як топологічний субстрат для деконструкції субстанційного статусу людини. Когнітивна інтеграція людини з автопоетичними алгоритмічними структурами індукує нові аксіологічні парадигми, що базуються на симбіозності та онтологічній амбівалентності. Вироблення когнітивно-герменевтичних механізмів для інтерпретації цього гіперсуб'єктного феномену стає епістемологічним пріоритетом сучасної філософії. Пріоритетним є дослідження алгоритмічної агентивності у контексті техноетичних норм, що виникають у просторах інтерсуб'єктивної симуляції. Епістемологічна розробка когнітивно-рекурсивних моделей взаємодії людини й алгоритмічних систем повинна враховувати нелінійну природу онтосоціальних трансформацій.