№2(10) 2018

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3326

Переглянути

Перегляд №2(10) 2018 за Ключові слова "Baltic Sea"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Концепт железнодорожного парома-газохода для особых зон по контролю выбросов окислов азота и серы
    (2018) Егоров, Г. В.; Ильницкий, И. А.; Егоров, А. Г.; Черников, Д. В.; Egorov, Gennadii V.; Ilnitskii, Igor A.; Egorov, Aleksandr G.; Chernikov, Dmitrii V.
    Анотація. Із 1 січня 2015 року в зонах особливого контролю за викидами сірки набула чинності вимога про те, що вміст сірки в судновому паливі не має перевищувати 0,1%. Газомоторне паливо дає змогу повністю виключити викиди окислів сірки й твердих частинок, знизити на 90% викиди окислів азоту й зменшити викиди CO2 на 30%. Тому виникла нагальна потреба в поромах нового покоління, що працюють на зрідженому природному газі та відповідають найсучаснішим вимогам до безпеки. Наведені результати комплексу робіт з оптимізації концепту першого залізничного порома LNG з урахуванням льодових і екологічних вимог Балтійського регіону. При цьому новий концепт, на відміну від раніше пропонованих, є суто вантажним — без функції перевезення пасажирів. Ураховуючи, що на лінії Усть-Луга–Балтійськ пасажирська функція є дотаційною, пасажирські вимоги суттєво впливають на загальне розташування судна і його конструкцію, а також його швидкість та потужність, тим самим помітно знижують вагономісткість і збільшують собівартість вантажних перевезень, рішення зробити новий концепт суто вантажним зробило цей проект економічно доцільним. Концепт являє собою автомобільнозалізничний пором з льодовою категорією Arc4, з похилим форштевнем, носовим розташуванням житлової надбудови й кормовим машинного відділення, має двогвинтову пропульсивну установку, з одним кормовим і двома носовими підрулюючими пристроями. Оптимізація обводів корпусу й наступне числове моделювання випробувань у басейні дали змогу суттєво поліпшити форму корпусу та знизити витрати палива, у тому числі за рахунок раціонального підходу до вибору швидкості й організації лінії, включаючи процес завантаження і розвантаження (розміщення автопоїздів на верхній палубі, що дало змогу забезпечити завантаження автопоїздів з причалу на верхню палубу паралельно із завантаженням-вивантаженням залізничних вагонів на головну палубу).