Статті. Кафедра економіки.

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3370

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Сутність та значення конкурентоспроможності в розвитку підприємств
(2010) Надточій, І. І.
Досліджено поняття конкуренції та конкурентоспроможності. Виявлено взаємозв’язок конкурентоспроможності країни, підприємства, товару. Розглянуто детермінанти (фактори) глобальної конкурентоспроможності, конкурентоспроможності країни, підприємства, товару. Надано визначення терміна «товар ринкової новизни». = The concept of a competition, competitiveness is researched. The interrelation of competitiveness of the country, the enterprise, the goods is revealed. Determinants (factors) of global competitiveness, competitiveness of the country, the enterprise, the goods are considered. It is given deﬁnitions of concept «the goods of market novelty».
Будова і принципи функціонування інформаційної системи накопичення й обробки даних про стан міста і його зовнішнього середовища
(2014) Ломоносов, Д. А.
Представлено концепцію інформаційної системи накопичення й обробки даних про стан міста і його зовнішнього середовища. Розглянуто функціональну структуру і принципи роботи системи. Обґрунтовано роль розробки у процесі стратегічного управління розвитком міста.
The amount of small-scale training at the technical universities in Ukraine
(2016) Lomonosov, A. V.; Lomonosova, O. E.; Ломоносов, А. В.; Ломоносова, О. Е.
У статті розглянуто процес поступового розширення дрібносерійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, яка означає, що за окремими напрямами підготовки та спеціальностями навчається невелика кількість студентів, що за окремими напрямами об’єднані в одну академічну групу. Нк основі статистичного дослідження результатів прийому студентів на 1 курсдля здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за денною формою у 54-х державних вищих навчальних закладах України у 2014 році підтверджена гіпотеза про суттєвк поширення дрібносерійної підготовки фахівців. Результати статистичного аналізу показують, що у 2014 році в технічних вищих навчальних закладах більше, ніж двома третинами напрямів підготовки чисельності студентів не перевищує 30 осіб, а за третиною напрямів підготовки коливалася від 1 до 15 осіб. Поширення дрібносерійної підготовки фахівців пояснюється диверсифікацією підготовки фахівців і зменшенням чисельності випускників загальноосвітніх шкіл, що зумовлено негативними демографічними процесами. Дрібносерійна підготовка фахівців призводить до збільшення витрат підготовки фахівців, що в умовах дефіциту бюджетних коштів створює додаткові проблеми. Це вимагає від вищих навчальних закладів розробки та впровадження спеціальних заходів, спямованих на економію витрат на організацію навчального процесу.
Research of the processes of reducing the number of students of one speciality at the higher technical institutions in Ukraine
(2016) Lomonosova, O.; Lomonosov, A.; Boiko, L.; Ломоносова, О. Е.; Ломоносов, А. В.; Бойко, Л. М.
У статті на прикладі 17 технічних вищих навчальних закладів здійснений аналіз зміни кількості напрямів підготовки, за якими на І курс за денною формою навчання зараховано 30 і менше студентів. Виявлено, що за період з 2005 по 2014 рік відбулося суттєве збільшення таких напрямів підготовки. В складних фінансових умовах це вимагає від вищих навчальних закладів розробки та впровадження спеціальних заходів, спрямованих на економію витрат, пов’язаних з навчальним процесом.
Система регулювання трудовоїдіяльності науково-педагогічнихпрацівників вищих навчальних закладів України в умовахобмеженого фінансування
(2017) Новіков, В. М.; Ломоносов, А.В.; Ломоносова, О. Е.
Необхідність створення системи регулювання навантаження викладачами у вищих навчальних закладах України, що особливо актуально в умовах обмеженого фінансування показана вища освіта. Структура системи та характеристика її основної компоненти. Цієї системи достатньо для створення потужної інформаційної бази для підготовки та прийняття управлінських рішень щодо планування та організації навчального процесу, а також для аналізу та оцінки впливу управлінських рішень на величину витрат на оплату праці академічного персоналу та витрати університету в цілому.
Заклади вищої освіти України перед новими викликами та загрозами
(2018) Парсяк, В. Н.; Жукова, О. Ю.; Ломоносова, О. Е.; Parsyak, V.; Zhukova, O.; Lomonosovа, O.
Розглянуто умови, у яких відбувається діяльність закладів вищої освіти в Україні та які спонукають їх до використання актуальних методів управління не лише навчальним процесом, але й маркетингом освітніх послуг. Викладено ставлення авторів до окремих положень Закону «Про вищу освіту» та недосконалостей систем менеджменту ЗВО, що негативно позначаються на їх конкурентній спроможності.
Особливост аналізу регіонального ринку освітніх послуг вищої школи України та його основні напрями
(2018) Ломоносова, О. Е.; Lomonosova, O.
Стаття присвячена визначенню основних напрямів, за якими має здійснюватися аналіз регіональних ринків освітніх послуг, що надаються закладами вищої освіти. До цих напрямів автором віднесені: аналіз операторів ринку освітніх послуг регіональної вищої освіти (конкурентів); аналіз фактичної місткості ринку; аналіз потенційної місткості ринку; аналіз основних сегментів ринку освітніх послуг вищої освіти; аналіз сегменту ринку, представленому випускниками коледжів, технікумів та училищ, які не мають вищої освіти; аналіз ринку за пропонованими закладами вищої освіти спеціальностями й освітніми програмами. Визначені основні спільні риси, що мають регіональні ринки освітніх послуг вищої освіти України, які формувалися в однакових інституційних та соціально-економічних умовах. Встановлені чинники, що зумовлюють відмінності розглядуваних регіональних ринків, які повинні враховуватися при аналізі та трактуванні його результатів. Показано, що при аналізі слід враховувати наявність двох великих секторів розглядуваного ринку. Один з них, репрезентований безпосередньо ринком платних послуг системи вищої освіти, відображає ринкові відносини між продавцями та споживачами освітніх послуг при регулюванні цих відносин державою. Другий є квазіринком, що представлений відносинами надання освітніх послуг за рахунок державного або місцевих бюджетів. Для населення ці послуги є безкоштовними. Обидва сектори тісно пов’язані і впливають один на одного.
Планування роботи науково-педагогічних працівників в контексті виконання нормативних вимог до рівня їх наукової та професійної активності
(2018) Ломоносова, О. Е.; Lomonosova, O. E.
Мета. Розробка пропозицій щодо удосконалення планування діяльності науково-педагогічних працівників з метою безперервного забезпечення ними нормативних вимог до рівня наукової та професійної активності. Методика дослідження. Планування діяльності науково-педагогічних працівників запропоновано здійснювати на основі метода ковзного планування у формі планів-графіків. Застосування цього методу дає змогу реалізувати найважливіші принципи планування – безперервності та гнучкості і забезпечити постійний контроль за виконанням запланованих заходів. Результати дослідження. Визначено, що для підтримання нормативного рівня наукової та професійної активності науково-педагогічних працівників, доцільно формувати плани-графіки заходів, реалізація яких забезпечує безперервне виконання вимог, спрямованих на досягнення необхідної кількості видів та результатів діяльності, які передбачені ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти. Розроблена форма плану-графіка, як основного документу, в якому безпосередньо виконується планування заходів і здійснюється контроль за їх виконанням. В ньому також наочно відображається, за рахунок яких саме результатів і видів діяльності забезпечуватиметься підтвердження науково-педагогічними працівниками нормативних вимог до рівня їх наукової та професійної активності у планованому та декількох наступних роках. Наукова новизна результатів дослідження. Вперше поставлено і вирішено завдання розробки інструментарію для планування діяльності науково-педагогічних працівників з урахуванням необхідності підтримання їх нормативного рівня наукової та професійної активності. Практична значущість результатів дослідження. Розроблений метод планування діяльності науково-педагогічних працівників на основі планів-графіків без доопрацювання може бути застосований у будь-якому закладі вищої освіти України.
Дивергенція норм часу як наслідок адаптації ЗВО України до нових соціально-економічних та інституційних умов функціонування
(2019) Ломоносова, Оксана; Ломоносов, Анатолій; Lomonosova, Oksana; Lomonosov, Anatoliy; Ломоносова, Оксана; Ломоносов, Анатолий
Законом України «Про вищу освіту», прийнятим у 2014році, було встановлено, що заклади вищої освіти (ЗВО), яким надано статус національних, мають право самостійно визначати норми часу навчальної та інших видівроботи педагогічних і науково-педагогічних працівників. Доцього для ЗВО було обов’язковим використання норм часу для пла-нування та обліку навчальної роботи, що затвердженінаказом Міністерства освіти і науки України 21.08.2002 р. № 450. Після отримання дозволу на самостійне формування норм, багато які ЗВО з різних причин, передусім, у зв’язку з фінансовими труднощами, стали вносити зміни до нормчасу, офіційно затверджених Міністерством освіти інауки України. Внаслідок цього у них стали з’являтися свої власні видозмінені похідні системи норм часу. Таким чином, крім офіційно затверджених норм часу, у вищій освіті виникла ціла сукупність систем норм часу на виконання навчальної роботи, які мають загальне походження, загальну «материнську» систему норм часу. У своєму розвитку вони дедалі більше віддаляються від «материнської» системи й одна від одної, що дає змогу говорити про їх дивергенцію. Метою цієї статті є дослідження процесів дивергенції нормчасу на виконання навчальної роботи та визначення її основних напрямів. Дивергенція норм часу є адаптивним процесом, який полягає у пристосуванні систем норм часу ЗВО до нових умов функціонування. Як необхідні передумови для дивергенція норм часу у вищій освіті України виступають законода-вчі зміни, які дозволяють ЗВО в межах університетської автономії самим встановлювати норми часу на виконання навчальної роботи науково-педагогічними працівниками; різні умови функціонування ЗВО; їх відносна відособленість. Основними чинниками дивергенції виступають хронічненедофінансування вищої освіти, необхідність суттєвого під-вищення якості підготовки фахівців, суттєве скорочення випускників середніх шкіл внаслідок демографічної кризи в Україні. У процесі дослідження виявлено п’ять основних напрямів дивергенції, які об’єднують відповідніпервинні зміни систем норм часу. Трансформація норм часу дає змогуЗВО адаптуватися до змін зовнішнього середовища та особли-востей елементів внутрішнього середовища (організація навчального та наукового процесів, персонал, організація уп-равління, маркетинг тощо). Подальші дослідження дивергенції норм часу на виконання навчальної роботи мають по-лягати у визначенні ступеня змін норм протягом певного часу в окремих ЗВО або їх групах, а також у встановленні рівнів дивергенції в різних системах норм часу.
Організація моніторингу та прогнозування розвитку регіональних систем вищої освіти
(2019) Ломоносова, Оксана; Lomonosova, Oksana; Ломоносова, Оксана
У статті обґрунтована необхідність забезпечення основних стейкхолдерів вищої освіти об’єктивною інфор-мацією про стан і розвиток регіональної вищої школи, що має важливе значення для підвищення обґрунтування управлінських рішень, які приймаються. Це вимагає організації безперервного моніторингу та прогнозування змін регіональних ринків освітніх послуг вищої освіти. Комплекс досліджень повинний включати аналіз, оцінкута про-гнозування процесів, що відбуваються у вищій освітірегіону, а також на ринку праці. Показано, що організація діє-вого моніторингу можлива лише за умов тісної взаємодії регіональних закладів вищої освіти, органів державної влади й місцевого самоврядування. Роль останніх полягає у визначенні напрямів розвитку регіонального ринку праці та прогнозуванні змін на ньому. На прикладі Херсонської області показано, що можливою організаційною формою, яка дає змогу виконувати необхідні дослідження, може бути науково-дослідний центр моніторингу, що створю-ється при органах державної влади.
The systematization and classification of socio-economic problems in higher education
(2019) Ломоносов, Анатолій Вадимович; Ломоносова, Оксана Едуардівна; Надточій, Ірина Ігорівна; Lomonosov, Anatoly; Lomonosova, Oksana; Nadtochiі, Iryna
Socio-economic and institutional preconditions for the formation of the educational services market in higher education of Ukraine
(2019) Lomonosov, Anatolii; Lomonosova, Oksana; Nadtochii, Iryna
Сучасні уявлення про ієрархічну будову зовнішнього середовища організації
(2020) Ломоносова, Оксана Едуардівна; Lomonosova, Oksana
Стаття присвячена аналізу існуючих підходів до структурування зовнішнього середовища орга-нізації. На вибір його складових елементів та розміщення їх за рівнями та сферами впливають різноманітні обставини. Серед них – мета дослідження, особливості, сфера та специфіка функ-ціонування, проблеми і перспективи конкретної організації, для якої воно визначається. Запро-поновано визначати вертикальну та горизонтальну структуру зовнішнього середовища, які пред-ставляють відповідно вертикальний зріз, що характеризує ієрархічну побудову і дає уявлення про його рівні (шари), і (горизонтальний зріз), який визначає групи однотипних елементів зовнішнього середовища, які розташовані поруч один з одним в рамках одного рівня. На основі проведеного аналізу економічної та соціальної літератури виділені основні типи структур зовнішнього серед-овища організації.
Диверсифікація як економічна категорія і як поняття
(2020) Ломоносова, Оксана Едуардівна; Lomonosova, Oksana
У статті на основі аналізу великої кількості дефініцій диверсифікації визначені основні підходи до її трактування. Виявлені варіанти змістової основи та сукупності ознак, якими наділяється диверсифікація. Показана необхідність чіткого розмежування диверсифікації як економічної категорії і як окремих понять, що відображають прояви диверсифікації відповідно до її конкретного предмету. Як економічну категорію під диверсифікацією пропонується розуміти процес збільшення та урізноманітнення видів і сфер діяльності організації, ринків, на яких вона працює, а також застосування нових способів залучення та використання фінансових ресурсів. Ця категорія охоплює сукупність окремих понять диверсифікації, які відноситься до її певного предмету. Серед них – «диверсифікація підприємства», «диверсифікація діяльності підприємства», «диверсифікація економіки регіону», «диверсифікація виробництва в сільському господарстві», «фінансова диверсифікація» тощо. Ці поняття слід вважати видовими по відношенню до родового поняття «диверсифікація», яке є найбільш широким, узагальнюючим.
Вартісне нормування витрат матеріальних ресурсів підприємств як чинник підвищення ефективності їх діяльності
(2020) Ревенко, Н. Г.; Ломоносова, О. Е.; Revenko, N.; Lomonosova, O.
Розглянуті методичні питання нормування матеріальних ресурсів промислових матеріаломістких підприємств. Показана тенденція зростання питомої ваги вартості матеріальних ресурсів у витратах підприємств на виготовлення і реалізацію продукції і відсутність ефективних систем ресурсовикористання. Запропоновано доповнити існуючу систему нормування ресурсів вартісними нормами витрат, як їх ринкового еквіваленту. При розрахунках вартісного еквіваленту норми витрат матеріальних ресурсів передбачено врахування зміни чинників впливу на її величину, що дозволяє мінімізувати матеріаломісткість продукції в одній гривні. Вибір факторів, здійснюється за допомогою кореляційних регресивних математичних моделей. Проаналізовано поведінку показника матеріаломісткості і його чутливості до ризику, що дозволяє корегувати вартісну норму витрат при зростанні факторів впливу. Для розбудови ефективної системи ресурсозабезпечення і ресурсовикористання матеріальних ресурсів запропоновано створити спеціальний підрозділ, де зосереджити команду фахівців із різних підрозділів, які сьогодні займаються питаннями ресурсоспоживання.
Адаптування чисельності науково-педагогічних працівників закладами вищої освіти України до змін зовнішнього середовища
(2020) Ломоносова, О. Е.; Lomonosova, Oksana
У статті розглядається динаміка чисельності науково-педагогічного персоналу вищої школи України, визнача-ються тенденцій її змін та чинники, які зумовили ці зміни, в контексті адаптації ЗВО до трансформації зовнішнього середовища. При аналізі та оцінці стану, руху й ефективності використання науково-педагогічного персоналу необ-хідно не тільки розглядати відповідні показники по Україні в цілому, за окремими регіонами або ЗВО. Більш важ-ливим є проведення ретельного дослідження факторів, що призвели до виявлених змін, і вияснення, наскільки зміни чисельності викладацького складу зумовлені дією факторів зовнішнього середовища, і наскільки ці зміни ініційовані самими ЗВО безвідносно до зовнішнього впливу. Змінення чисельності науково-педагогічних працівників відображає її адаптування до нових умов внаслідок реакції на зміни з боку ЗВО. Останні змушені здійснювати певні дії, змінюючи кількість і структуру персоналу, організацію навчального, виховного та наукових процесів тощо відповідно до впливу факторів зовнішнього середовища. До основних зовнішніх факторів, що спричиняли розглянуті вище зміни кількості науково-педагогічних працівників ЗВО України, відносяться: демографічний, дія якого полягала у збільшенні протягом певного періоду часу випускників шкіл ІІІ ступеня, потім – у їх скороченні; економічний та політичний, які проявилися і продовжують проявлятися у недофінансування вищої освіти. Крім того, був сформований ринок освітніх послуг, що надаються системою вищої освіти України, та з’явилася розгалужена мережа ЗВО недержавної форми власності; інституціональні фактори, пов’язані з введенням в дію нормативно-правових документів, що регламентують діяль-ність ЗВО. Це обмеження максимального річного обсягу навчального навантаження науково-педагогічних працівників, введення нових нормативів чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника тощо.
Теоретичні аспекти адаптації закладів вищої освіти до змін зовнішнього середовища: сутність та основні фактори
(2020) Ломоносова, Оксана Едуардівна; Lomonosova, Oksana; Ломоносова, О. Э.
Значне змістове навантаження, наповненість і багатогранність поняття адаптації призвело до появи різноманітності його трактування, акцентування уваги авторів на певних його сторонах. Широта досліджень набула такого розмаху, що сформувалися різноманітні, принципово різні підходи до вивчення цього питання. Останні теоретичні дослідження вказують на значну розбіжність у поглядах на них. Для закладів вищої освіти важливо забезпечити випереджувальний характер процесу адаптації, який дає змогу передбачати принципові зміни ринку, своєчасно підготуватися до їх реалізації і тим самим забезпечити відповідність компетентностей випускників закладів вищої освіти його вимогам, високий рейтинг університетів, академій та інститутів та їх конкурентоспроможність. Для забезпечення ефективного реагування закладів вищої освіти на зміни, що відбуваються, та на очікувані чи можливі зміни, своєчасної підготовки заходів з адаптування та виділення необхідних коштів має бути створена відповідна інформаційна система. В статті в укрупненому вигляді наведений її можливий варіант. Серед основних факторів, на які заклади вищої освіти змушені відповідати адаптаційними змінами, передусім, слід виділити групи економічних, інституційних і демографічних факторів.
Адаптація університетів до особливостей підготовки студентів покоління Z для прийдешньої економіки знань
(2020) Ломоносова, О. Е.; Lomonosova, Oksana
У статті висвітлюється проблема адаптації закладів вищої освіти до потреб навчання сучасного цифрового покоління студентів в контексті прийдешньої економіки – економіки знань. Вказується на підвищення вимог до молодих фахівців під впливом швидкого розвитку науки і техніки, стрімких процесів інформатизації суспільства. Нове молоде покоління Z, яке виросло під час буму цифрових технологій, кардинально відрізняється від попередніх поколінь. Розглядаються особливості та характерні риси сучасного покоління студентів, наводиться узагальнений перелік особливостей сучасних студентів, які відносяться до покоління Z. Перед закладами вищої освіти виникає завдання пошуку нових підходів до організації навчально-виховного та наукового процесів, застосування таких методів викладання і такої моделі навчального процесу, які будуть найбільш ефективними і які сприятимуть дієвої мотивації студентів. Показано, що при навчання студентів покоління Z, неможна та й неможливо змушувати їх працювати в режимі, який суперечить їх природі. Університети мають адаптувати навчальний, виховний та науковий процеси до особливостей нового покоління, їх способів сприйняття інформації, схильностей, щоб, використовуючи їх кращі риси, готувати фахівців, які відповідають вимогам прийдешньої економіки. При визначенні шляхів мотивації покоління Z до навчання доцільно спиратися на його особливості. Врахування цих особливостей і відображення їх в таких формах навчання та виховання, які були б зрозумілі студентам і відповідали б їх особливостям, повинно становити основу мотивації для навчання, яка в подальшому має розвиватися. Це дасть змогу поступово все більше привчати молодь і до традиційних способів навчання, які не втратили своєї актуальності.
Типологія підходів до визначення зовнішнього середовища організації
(2020) Ломоносова, Оксана Едуардівна; Lomonosova, Oksana
Стаття присвячена аналізу існуючих дефініцій сутності зовнішнього середовища організацій та розподілу його визначень за окремими типами. Незважаючи на те значення, яке зовнішнє середовище має для сучасних організацій, до цього часу немає єдиного підходу до його трактування. На основі проведеного аналізу економічної та соціальної літератури з’ясовані основні підходи до визначення зовнішнього середовища організації. За типами змістової основи, яка визначає, що саме являє собою зовнішнє середовище, в чому полягає його природа, усі визначення розглядуваного поняття поділені за шістьма типами. Відповідно до них зовнішнє середовище характеризується як: зовнішнє оточення організації або те, що знаходиться за межами системи, без визначення його змістової основи; сукупність факторів, що впливають на організацію; сукупність окремих різнорідних складових зовнішнього середовища (їх просте перерахування); сукупність елементів зовнішнього середовища без характеристики їх природи; сукупність елементів, що утворюють систему або декілька систем; інші визначення. Встановлено, що сутнісною ознакою зовнішнього середовища, яка є основою для його корінної характеристики, слід вважати його вплив на організацію. Частина визначень зовнішнього середовища містить посилання на окремі властивості даного впливу, а також наслідки останнього для організації, створюючи таким чином різновиди тлумачень розглядуваного поняття. На підставі виявлених варіантів змістової основи та можливих різновидів сутнісної ознаки шляхом різних їх сполучень можуть бути скомпоновані практично усі існуючі визначення зовнішнього середовища. Критичний аналіз літературних джерел та узагальнення результатів дослідження багатьох авторів дав змогу сформулювати авторське визначення зовнішнього середовища.
Інформаційне забезпечення розвитку національної інноваційної системи
(2022) Руснак А. В.; Огорь Г. М.; Rusnak A. V.; Ohor Н. М.
У статті обґрунтовано сутність інформаційного забезпечення національної інноваційної системи. Охарактеризовано основні види інформації як інформаційної складової національної інноваційної системи. Визначено формальні джерела інформації про інноваційну діяльність та основні вимоги до інформаційної компоненти національної інноваційної системи. Обґрунтовано основні напрями інформаційного забезпечення розвитку національної інноваційної системи.

Переглянути

Перегляд Статті. Кафедра економіки. за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування