Кафедра економічної політики та безпеки (ЕП та Б)

Постійне посилання на фонд

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/112

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 152

The analysis of the impact of the regulatory component on business environment in Ukraine
(2017-03-16) Vdovychenko, L.Y.
Vdovychenko, L. The analysis of the impact of the regulatory component on business environment in Ukraine / L. Vdovychenko // Applied Computer Science. - 2015. - №1/11. - p. 75-82.
Economic Development of Countries and Formation of International Business Relations under the Influence of Globalization
(Economic Affairs, 2023-09) Nebozhenko Tetyana; Rassadnykova Svitlana; Lvova Ielyzaveta; Palii Svitlana; Marushchak Svitlana
Effectiveness assessment of international investment in the Ukrainian territorial communities’ activities
(2024-03-01) Iefimova Ganna; Pavlova Mariia; Єфімова Ганна; Павлова Марія
Системно досліджено й оцінено вплив та ефективність міжнародних інвестицій у контексті територіальних громад України. З використанням комплексного підходу виокремлено ключові фактори, що впливають на інвестиційну привабливість, і запропоновано показники, класифіковані за фінансовими, економічними, соціальними, екологічними й правовими вимірами. Дослідження не обмежується теоретичними міркуваннями, у його рамках проведено опитування за участю експертів з різних сфер, зокрема державної та муніципальної влади, представників громад, стейкхолдерів з бізнесу, освітнього сектору. Завдяки цій емпіричній оцінці наведено детальне розуміння багатогранного впливу міжнародних інвестицій на українські територіальні громади. Дано практичні рекомендації, спрямовані на оптимізацію ефективності міжнародних інвестицій у рамках діяльності громад, приведено цінну інформацію для розробників політики, інвесторів і стейкхолдерів у громадах. Розглянуто критичну роль для українських територіальних громад міжнародних інвестицій як ключового інструменту для економічного розвитку і підвищення якості життя населення. Оцінено ефективність міжнародних інвестицій у громадах, визначено їх здатність значно впливати на економічну та соціальну сфери. Проводячи оцінку і вживаючи необхідних заходів на основі отриманих даних, територіальні громади України можуть залучати більше між-народних інвестицій і сприяти своєму сталому розвитку, а висновки використовувати для ухвалення рішень щодо інвестиційної підтримки, коригування стратегій розвитку і поліпшення інвестиційного клімату.
Human capital in Ukraine: status, problems and trends of its development in the post-war period
(2024) Pohorielova O.; Vdovychenko L.; Belousova S.; Погорєлова О. В.; Вдовиченко Л. Ю.; Бєлоусова С. М.
Завдання дослідження полягає в огляді процесу забезпечення економіки України людським капіталом у довоєнний період та період російсько-української війни і виявленні тенденцій його подальшого розвитку. В зв'язку з чим в статті проаналізовано рівень забезпечення економіки України людським капіталом. Методика такого аналізу базується на аналітиці двох восьмирічних статистичних періодів в Україні: дані за період 2006–2013 років (довоєнний період) та дані за період 2014–2021 років (воєнний період до початку повномасштабного вторгнення). Досліджено й аналітичні дані щодо стану забезпечення у 2022–2023 роках українського бізнесу робочою силою. За проведеними розрахунками встановлено наступне: наявний потенціал робочої сили в Україні значно зменшився та внаслідок війни, яка триває в Україні, ця тенденція має продовження; серед переліку ризиків, які у період 2023–2027 років найбільше впливатимуть на робочу силу, а це: політична нестабільність, міграція, освіта та життєздатність робочої сили, економічна нерівність, втручання держави (податкове та трудове законодавство), кіберризики, старіння і скорочення робочої сили, першість в Україні у порівнянні зі світом припадає на політичну нестабільність та міграцію. З метою покращення існуючої ситуації авторами запропоновано низку невідкладних заходів в процесі забезпечення економіки України людським капіталом у воєнний період та перспективних напрямів розвитку людського капіталу у повоєнний період. Варіантами виходу з цієї ситуації є: програми щодо збільшення народжуваності та повернення вимушених українських мігрантів; заміна людей технологіями й підвищення продуктивності праці; запуск глобального рекрутингу на запрошення необхідних іноземних кадрів до України; державні реформи професійної технічної освіти та вищої освіти. Беручи до уваги факт, що найбільша економічна цінність – це люди, а розвиток людського капіталу – це здоровий шлях підвищення економічного зростання всієї країни, подальші дослідження слід зосередити на пошуку в Україні нових рішень проблеми демографічної кризи та створення необхідних умов для відтворення людського потенціалу.
Innovative trends in management of the development of Ukrainian port infrastructure
(2018) Kharichkov, S. K.; Volosiuk, M. V.; Lukianova, Yu. O.
Main trends of business digital transformation
(ГО «ВАДНД», 2023-04) Marushchak S. M.
New risks and threats of digital transformation
(MDPC Publishing, 2023-05) Marushchak Svitlana
The propositions on the implementation of the information relations mechanism in the regulatory activities in Ukraine
(2018-05-02) Vdovychenko, L.
The article gives recommendations on the formation of the mechanism of information in Ukraine relations in the regulatory activities. The proposed recommendation allows to see the situation in the field of the regulatory activity in dynamics and determines the effectiveness of reforms in public administration of the national economy both at the state and regional levels.
Smart-спеціалізація України в перспективі повоєнного відновлення
(Міжнародний науковий журнал «Інтернаука», 2023-07) Назарко Світлана Олексіївна; Баришнікова Віра Вячеславівна; Марущак Світлана Миколаївна; Nazarko Svitlana; Baryshnikova Vira; Marushchak Svitlana
Підвищення рівня життя та якості населення на певній території є однією з найважливіших завдань регіональних органів влади, і для його реалізації на практиці повинні бути створені всі умови, залучені всі інструменти та використані всі можливості. Це набуває особливої актуальності в умовах війни та після її завершення, коли на відбудову держави будуть спрямуватись всі зусилля. Реалізація цього можливо лише в результаті тісної взаємодії між всіма сферами господарювання регіону та всіма учасниками регіональної економіки, що можливо забезпечити через запровадження нового для міжнародної економіки інструменту регіонального управління – smart-спеціалізації. У статті коротко розкрито становлення концепції smart-спеціалізації в Європі, визначено її сутність. Проведено хронологічну ретроспективу щодо початку використання концепції у вітчизняній практиці. Проаналізовано напрямки проведення smart-спеціалізації у довоєнний період, окреслено ключові досягнення. Встановлено взаємозв’язок між пандемією COVID-19, повномасштабної війни з Російською Федерацією та тенденціями у сфері smart-спеціалізації. Визначено завдання, які будуть покладені на Міністерство регіонального розвитку щодо реалізації концепції в Україні в післявоєнний період. Встановлено сутність процесу підприємницького відкриття та відображено практичні механізми його реалізації. Узагальнено етапи формування регіональної політики смарт-спеціалізації: створення координаторської групи, розробка дорожньої карти, пріорітизація проєктів, безпосередня реалізація. Визначено основні проблеми, які гальмують завершення процесу смарт-спеціалізації регіонів в Україні, а саме: нечіткість управлінських процесів, неефективність лідерів проєктів, низька якість аналітичних даних, відсутність налагодженої мережі комунікацій, незавершеність процесу підприємницького відкриття, як одного із ключових елементів для переходу на новий рівень спеціалізації. Визначено можливості застосування smart-спеціалізації для післявоєнного відновлення України.
Stimulating China’s foreign trade in the post-pandemic period
(2022) Rongyue, L.; Efimova G. V.
Станом на 10 березня 2022 року в більш ніж 200 країнах і регіонах по всьому світу коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) заразила понад 451 мільйон людей і спричинила 6 мільйонів смертей. Половина випадків зараження в усьому світі виявлено в Сполучених Штатах, Бразилії, Індії, Великобританії, Росії та Франції. Вперше COVID-19 був діагностований в Ухані, Китай, наприкінці 2019 року. Кількість випадків інфікування стрімко зросла до кінця січня 2020 року в Ухані та решті Китаю, але стала стабільною до кінця лютого 2020 року. Вірус був виявлений у всьому світі на початку березня 2020 року. Станом на 26 січня 2021 року кількість випадків зараження в усьому світі перевищила 100 мільйонів, а до 4 серпня 2021 року ця цифра зросла до 200 мільйонів. У першому кварталі 2022 року глобальна пандемія все ще нестримно розвивалася в багатьох країнах за межами Китаю після двадцяти п’яти місяців спалаху, а деякі країни страждали від другої, третьої та наступних хвиль серйозного зараження. Найбільш постраждалі країни перемістилися з Ірану, Італії до Іспанії, Франції, Великобританії, а потім до Сполучених Штатів, Бразилії та Індії. Китай почав сприяти впорядкованому відновленню роботи та виробництва після того, як наприкінці лютого 2020 року пандемію було ефективно стримано. У травні 2020 року відновлення роботи та виробництва в Китаї відбувалося впорядковано. Навпаки, COVID-19 спалахнув у країнах Америки та Європи без своєчасного контролю. Транскордонні повітряні перевезення та глобальні ланцюжки поставок тоді серйозно постраждали або навіть були перервані. Через торговий протекціонізм, геополітичні конфлікти та деглобалізацію світова економіка та міжнародна торгова система зазнали серйозного тиску та загрози. Вплив пандемії на торгівлю привернув увагу. Болдуін (2020) зазначив, що пандемія може призвести до більш серйозного торговельного спаду, ніж спалах світової фінансової кризи в 2008–2009 роках, оскільки пандемія є як шоком попиту, так і шоком пропозиції, тоді як рецесія 2008–2009 років була здебільшого спричинена шоком попиту. Подібне та провокаційне дослідження Лю та ін. (2021), також використовуючи дані про щомісячне річне зростання торгівлі Китаю. Лю та ін. (2021) виявили, що карантинні обмеження вплинулина імпорт сильніше, ніж прямі наслідки самої пандемії для здоров’я та поведінки. Ця стаття зосереджена на аналізі та фіксації змін у торгівлі Китаю, а потім представлено деякі політичні рекомендації щодо розвитку торгівлі Китаю.
Territorial communities under martial law: economic resistance to strengthen the independence of Ukraine
(2023-09-12) Iefimova Ganna; Pavlova Mariia; Єфімова Ганна; Павлова Марія
Україна, як держава, на території якої триває військовий конфлікт, стикається з численними викликами та труднощами в усіх сферах життя. Одним із важливих аспектів є створення та зміцнення територіальних громад, що забезпечує економічну стійкість та сприяє зміцненню незалежності та свободи країни. Важливу роль у забезпеченні економічної незалежності та свободи України відіграють територіальні громади. Їх активна участь у формуванні та реалізації економічної політики сприяє створенню стабільного конкурентного економічного середовища. Економічна стійкість – здатність економічної системи, організації чи країни протистояти негативним зовнішнім впливам, кризовим ситуаціям, змінам на ринках та іншим викликам, зберігаючи стійкість і здатність до відновлення. Економічний опір передбачає ефективні механізми, стратегії та заходи, спрямовані на забезпечення стійкості, адаптації та розвитку в мінливому економічному середовищі. Основні компоненти економічного опору включають: диверсифікація економіки – це означає розширення галузевої структури економіки, зменшення залежності від однієї чи кількох основних галузей. Широкий спектр економічних секторів дозволяє громадам ефективніше реагувати на зміни та кризи, забезпечувати стабільний дохід та зменшувати ризики; розвиток конкурентоспроможності – підтримка та зміцнення конкурентних переваг територіальних громад на регіональному та глобальному рівнях (розвиток інноваційних виробництв, підвищення якості продукції та послуг, вдосконалення маркетингу та залучення нових ринків); гнучкість і адаптивність – це здатність швидко адаптуватися до умов, що змінюються, і знаходити резерви для розвитку (швидко перемикатися між різними видами діяльності, змінювати стратегії та адаптуватися до нових ринків чи умов); управління резервуванням та ризиками – це забезпечення стійкості з урахуванням можливих негативних впливів (створення резервних фондів, застосування механізмів страхування та вивчення ризиків для прийняття обґрунтованих рішень); розвиток людського капіталу – це інвестиції в освіту, навчання та розвиток навичок місцевого населення, які необхідні для підвищення продуктивності праці, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності. Розвиток людського капіталу допомагає громадам справлятися з економічними викликами та забезпечує сталість розвитку; розвиток інфраструктури – це інвестиції в транспортну, енергетичну, комунікаційну та соціальну інфраструктуру, що покращує умови підприємницької діяльності, забезпечує доступ до ринків і покращує якість життя населення. У статті розглянуто роль територіальних громад України в умовах воєнного стану. Проаналізовані можливості територіальних громад для забезпечення економічної резистентності та зміцнення незалежності країни. Запропоновані шляхи підвищення ефективності діяльності територіальних громад та їхнього внеску у зміцнення економічної та політичної стійкості України.
The Circular Economy Model and the Imperatives of its Implementation in Ukraine
(Economic Affairs, 2023-01) Kotyrlo Oksana; Bratus Hanna; Marushchak Svitlana; Gorokhova Tetiana; Prav Yurii
Threats and Prospects for Attracting Foreign Investment in the Ukrainian Territorial Communities’ Activities
(2023) Iefimova G. V.; Pavlova M. D.; Єфімова Г. В.; Павлова М. Д.
Процес реформування місцевого самоврядування в Україні розпочався нещодавно і стикається з великою кількістю загроз, які потребують детального вивчення та визначення перспектив розвитку. Метою дослідження є визначення загроз і перспектив залучення іноземних інвестицій у діяльність територіальних громад України. У дослідженні наведено огляд сучасного стану іноземного інвестування в Україні та проаналізовано нормативно-правову базу залучення іноземних інвестицій. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі існуючої літератури та звітів територіальних громад, а також первинних даних, зібраних на офіційному сайті децентралізації України. Дослідження показало, що Україна має значний потенціал для залучення іноземних інвестицій, але існує низка загроз, які перешкоджають цьому процесу. Ці загрози включають недостатню прозорість, корупцію, нестабільне політичне та економічне середовище, військові дії та слабку нормативно-правову базу. Названі фактори ускладнюють роботу іноземних інвесторів в Україні та негативно впливають на інвестиційний клімат країни. Проте, незважаючи на ці загрози, існують деякі перспективи для залучення іноземних інвестицій у діяльність українських територіальних громад. До таких перспектив можна віднести децентралізацію влади, яка створює сприятливе середовище для місцевого економічного розвитку та залучення інвестицій. Крім того, Україна має високоосвічену робочу силу, багаті природні ресурси та стратегічне розташування на перехресті Європи та Азії, що робить її привабливою для інвестицій. Щоб реалізувати ці перспективи, у дослідженні рекомендується українському уряду вжити заходів для поліпшення інвестиційного клімату, включно зі зміцненням нормативно-правової бази, боротьбою з корупцією та забезпеченням більшої прозорості. Територіальним громадам також рекомендується розробляти інвестиційні стратегії, просувати свій інвестиційний потенціал і налагоджувати партнерські відносини з іноземними інвесторами. За допомогою SWOT- і TOWS-аналізів, враховуючи тенденції, надану інформацію про сильні та слабкі сторони громади, її можливості та загрози, з метою залучення іноземних інвестицій у діяльність українських територіальних громад було обрано стратегію “сильні сторони – можливості”. У статті підкреслено спільні риси територіальних громад, але розробка інвестиційної стратегії для кожного регіону враховує його особливості. Таким чином, вибір стратегічної мети базується на позиції громади щодо її переваг і можливостей, наявних сильних сторін та вирішення найгостріших проблем. Таке поєднання надасть потужний поштовх для розвитку територіальних громад, яке при реалізації дасть можливість усунути як слабкі сторони, так і загрози. Загалом, у дослідженні зроблено висновок, що Україна має потенціал для залучення значних іноземних інвестицій, але це потребує узгоджених зусиль з боку уряду та територіальних громад, спрямованих на усунення загроз і капіталізацію перспективних можливостей.
Trends in the development of cross-border cooperation in Ukraine
(Stockholm, Sweden, 2021-11) Marushchak Svitlana; Smorodinov Igor
Trends of trade and economic relations between Ukraine and Australia
(Журнал «Економіст», 2021-12) Marushchak Svetlana; Tsarenko-Fishkova Yelyzaveta; Марущак Світлана; Царенко-Фішкова Єлизавета
Розглянуто основні тенденції торговельно-економічних відносин між Україною та Австралією, особливості експорту та імпорту країн, перспективи та шляхи вдосконалення співробітництва.
Активізація та підвищення ефективності китайсько-українського інвестиційного співробітництва в контексті реалізації ініціативи "Один пояс – Один шлях"
(2018) Лі, Інін; Захарін, С. В.; Волосюк, М. В.; Li, Yingying; Zakharin, S. V.; Volosiuk, M. V.; Ли, Инин; Захарин, С. В.; Волосюк, М. В.
Найвищу цінність для відтворювального процесу в економіці представляють ті іноземні інвестиції, які спрямовуються на реалізацію великих виробничих та інфраструктурних проектів, а також вкладаються в сучасні види діяльності, зокрема у високотехнологічні галузі. У цьому контексті значні перспективи матиме робота зі стимулювання припливу китайських інвестицій, оскільки китайські інвестори орієнтовані передусім на реалізацію стратегічно важливих довгострокових проектів. Найбільш привабливими проектами в Україні є оновлення портової інфраструктури, закупівля інноваційного залізничного устаткування, розбудова транспортних переходів на кордонах з європейськими державами. Метою статті є надання науково обґрунтованих узагальнень та рекомендацій з проблем розширення китайсько-українського співробітництва в інвестиційній сфері, у тому числі в контексті можливості приєднання України до проекту "Економічний пояс Великого Шовкового Шляху". Проаналізовано сучасні тенденції інвестиційного співробітництва між Україною та КНР. Описано зміст ініціативи "Один пояс – Один шлях". Надано оцінку перспектив розширення китайсько-українського інвестиційного співробітництва. Внесено пропозиції щодо можливостей приєднання України до ініціативи "Економічний пояс Великого Шовкового Шляху".
Актуальні проблеми економічної політики Європейського Союзу та шляхи їх розв’язання
(2023) Рєджєпов П. Б.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Посилення взаємозалежності економік країн та інтенсифікація інтеграційних процесів у глобальних умовах розвитку зумовили трансформацію їх зовнішньоекономічних відносин. Сьогодні інтеграційні процеси стали предметом дослідження багатьох науковців. Особливу увагу приділяють європейській інтеграції, яка стала наочним прикладом вражаючих успіхів країн-членів Європейського Союзу. Після останнього розширення Євросоюз охоплює 27 країн, об'єднавши більшу частину Європи. На міжнародній арені ЄС виступає потужним економічним центром нарівні зі Сполученими Штатами Америки та Японією. Динамізм євроінтеграційних процесів ставить перед політичною елітою Європи нові виклики, а перед наукою – нові завдання. Ключові з них – на чому ґрунтується успішність інтеграційних процесів, які ідейні засади спонукають країни вливатися до лав Євросоюзу. Більше того, досить часто фахівці-міжнародники дебатують з приводу проблемності європейської інтеграції, адже існує дилема – європейська інтеграція не завжди успішна, але, з іншого боку, ЄС розширюється територіально, нарощує свою економічну та політичну міць. Стратегічний вибір України щодо інтеграції до ЄС визначає необхідність розробки відповідних механізмів для реалізації даного вибору. Особливо важливим у цьому контексті є економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом, що передбачає функціонування глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, взаємовідкриття ринків, регуляторне та інституційне наближення України до економічних стандартів ЄС, реалізацію економічної складової Угоди про асоціацію. Це дасть можливість вивести співпрацю між Україною та ЄС на якісно новий рівень, суттєво наблизити економічну систему України до економічної системи Євросоюзу на основі взаємної лібералізації, вільного руху товарів, капіталів та послуг, гармонізації підходів та принципів, на яких будуються галузеві політики, закріпити Україну як конкурентоспроможного та інвестиційно привабливого учасника глобальної економіки. В даний час економічне співробітництво України та країн ЄС не відповідає їхньому потенціалу і в основному обмежується зовнішньою торгівлею товарами традиційної структури та певною кількістю спільних інвестиційних проектів. Але Україна вже стала кандидатом в члени ЄС. Тому вивчення діяльності ЄС є дуже важливою і актуальною темою. Дослідженням теоретичних питань міжнародної економічної інтеграції, регіоналізації, європейської інтеграції, історії ЄС, його економіки та проблематики займалися такі вітчизняні і зарубіжні науковці, як Трихліб К. О., Костенко А. М., Готра В. В., Матюшенко І. Ю., Беренда С. В., Рєзніков В. В., Дугієнко Н., Дугієнко О., Бутко М. П., Сідоров В. І., Матюшенко І. Ю., Беренда Х. В., Рєзніков В. В., Батаренко А. О., Шнирков О. І., Гавриленко Н. М., Ус І. В., Широкий Г. М., Carter B., Колінець Л. Б. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних основ міжнародних інтеграційних процесів, ЄС як прикладу регіонального економічного і політичного союзу, оцінки стану його економіки, економічної політики, проблематики та методичного інструментарію вирішення проблем. Для досягнення поставленої мети ми сформулювали та вирішили такі завдання: визначити сутність та етапи міжнародної економічної інтеграції; відслідкувати історичні етапи західноєвропейської інтеграції та формування Європейського Союзу; виявити економічні складові та принципи функціонування ЄС; дослідити основні показники діяльності Європейського Союзу; встановити й дослідити місце Європейського Союзу у світовій економіці; охарактеризувати європейську економічну політику; описати актуальні проблеми економічної політики ЄС; висвітлити аспекти антикризової політики ЄС; проаналізувати основні напрямки економічної політики ЄС у 2023 році. Об’єктом дослідження є економічна політика ЄС як основа планування та здійснення економічної діяльності Союзу, його співпраці з іншими країнами світу і позиціювання ЄС як важливого суб’єкта міжнародної діяльності. Предметом дослідження є проблеми, які виникають в ході реалізації економічної політики ЄС на сучасному етапі розвитку, та способи їх вирішення. Теоретичну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань міжнародної економічної інтеграції та функціонування інтеграційних утворень. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, логічного висновку, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики економічних процесів; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності економічної політики; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та їх обґрунтування; статистичні – для аналізу структури та динаміки ВВП, експорту, імпорту та інших показників ЄС. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти ЄС, офіційні дані Eurostat, Світового банку та ін. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 63 сторінки. Робота містить 4 таблиці та 22 рисунки. Список використаних джерел налічує 55 найменування на 6 сторінках.
Аналіз тенденцій та чинників розвитку міжнародного ринку цінних паперів
(2021) Баненкова, Д. К.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми. У сучасному світі однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжнародна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці всіх країн світу. Сьогодні вона становить 80 % усіх міжнародних відносин. Ринок цінних паперів відіграє важливу роль у розвитку світової торгівлі. За допомогою цінних паперів компанії можуть займатися залученням грошей для розвитку свого бізнесу або продавати свою частку в ньому в обмін на залучення додаткового капіталу. Також компанії можуть продавати свою продукцію за допомогою опціонів і ф'ючерсів, обмінювати валюту і проводити міжнародні розрахунки. Виникнення та обіг капіталу, представленого в цінних паперах, тісно пов'язано з функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. Прискорення глобалізаційних процесів, які стають характерною ознакою сучасності, потребує дослідження особливостей входження національних ринків у міжнародний інвестиційний простір. В умовах глобалізації до найвпливовіших тенденцій, що сприяють активізації процесу формування світового фондового ринку і розширенню його простору, відносять посилення взаємодії і взаємозалежності між національними та іноземними ринковими сегментами, підвищення ролі міжнародних фондових бірж, ринкову трансформацію однієї валюти в іншу та ін. За останні два десятиліття на світовому фінансовому ринку загалом і на міжнародному ринку цінних паперів зокрема, відбулися значні структурні зрушення, які докорінно змінили умови та особливості їх функціонування. Провідну роль на міжнародному ринку акцій відіграють розвинуті країни, національні фондові ринки яких належать до так званих зрілих ринків (mature markets). Найбільшого поширення позабіржовий ринок отримав у США, де переважна більшість торгових угод з державними цінними паперами виробляється через комп'ютерні мережі, без посередництва біржі. Протягом останніх десяти років щорічний обсяг міжнародних емісій цінних паперів зріс понад шість разів. Через концентрацію глобальної пропозиції капіталу міжнародний ринок цінних паперів останніми роками посів провідне місце серед основних сегментів світового фінансового ринку. Завдяки стрімким перетворенням, що спостерігаються на ринку цінних паперів, він почав відігравати й роль головного структуроутворюючого фактору розвитку світової фінансової системи. Ринок цінних паперів є невід’ємною частиною фінансового сектору економіки. Він є регулятором багатьох процесів у ринковій економіці, і перш за все накопичення та перерозподілу капіталу. Саме ринок цінних бумаг з відповідною йому системою фінансових інститутів представляє собою ту сферу, у якій формуються основні джерела економічного зростання, а також концентруються і розподіляються необхідні інвестиційні ресурси. Ринок цінних бумаг стає більш інтегрованим в міжнародну економіку. Обвал індексів на РЦП небезпечний для міжнародної торгівлі, так як викликає різке скорочення грошової маси і ліквідності в економіці і ускладнюється перерозподіл капіталу. Сучасна монетарна політика основних центральних банків, створена для збільшення ліквідності в системі і збільшення інвестиційної активності не дає необхідного результату. Низькі відсотки по кредиту, сприяють зростанню спекуляцій на ринку цінних паперів з метою швидкого збагачення, збільшують зростання державного боргу і підвищують ризик інфляції. Інвестиційні банки і пенсійні фонди грають в спекулятивні ігри на біржі, ставлячи під загрозу майбутнє людей і їх пенсійні накопичення, а легкі гроші створюють проблему перевиробництва, екологічні проблеми і не раціональний розподіл ресурсів в економіці. Подальше продовження фінансових вливань в економіку не призводить до зростання ВВП і економічного розвитку, а сприяє зростанню спекуляцій і торгівлі з великим кредитним плечем. Така політика посилює розрив у суспільстві між багатими і бідними, а також від цього страждають країни з економікою, що розвивається, які не можуть конкурувати у залученні іноземних інвестицій в свою країну. Метою кваліфікаційної роботи є вивчення структури і сутності цінних паперів, організації та функціонування цінних паперів на ринку цінних паперів, методи його регулювання, а також вивчення впливу монетарної політики на РЦП, економічних індикаторів і тенденцій, що виконують роль барометра стану світової економіки в цілому. Об’єктом дослідження виступає міжнародний ринок цінних паперів. Предметом дослідження є проблеми і перспективи розвитку міжнародного ринку цінних паперів. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: розглянути сутність та структуру міжнародного ринку цінних паперів; пояснити механізм регулювання РЦП і операцій з цінними паперами; дослідити методи оцінки ефективності цінних паперів та їх інвестиційної привабливості; проаналізувати сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку акцій; дослідити біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів; проаналізувати вплив міжнародного ринку цінних паперів на глобальну економіку і міжнародну торгівлю; дослідити вплив монетизації на ріст спекуляцій на фондовому ринку; зробити аналіз історичного досвіду великої депресії, її наслідки та шляху відновлення економіки; оцінити економічні наслідки іпотечної кризи 2007 року, пандемії і державної політики США та їх вплив на ринок цінних паперів; показати шляхи подолання проблем спекуляційоного росту цін на ринку цінних паперів та забезпечення стабільного росту міжнародної торгівлі. У роботі для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: системний підхід; фінансово-економічний аналіз; графічний; метод порівняння, метод абстрагування, методи аналізу зв’язку, кореляційний аналіз та ін. Теоретичну и методологічну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених- економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань регулювання та аналізу ринку цінних паперів, а також статистичні данні з офіційних сайтів ФРС та ФІНРА. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 64 найменувань. Дана робота виконана на 80 сторінках, містить 6 таблиці, 33 рисунків та 2 додатки.
Аутсорсінг та офшорінг як складові міжнародного поділу праці: стан, тенденції, перспективи
(2021) Комарницька, О. Г.; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. Глобалізація і інтеграція – явища притаманні сучасному етапу розвитку, прискорені темпи розвитку науково-технічного прогресу, новітніх технологій є тими чинниками, які дозволяють змінювати сам підхід до організації виробництва. На шляху пошуку нових конкурентних переваг компанії вирішують багато питань стосовно підвищення ефективності діяльності, зниження витрат, ефективного використання ресурсів. Немаловажним чинником такого розвитку є вільне переміщення робочої сили, капіталу, ресурсів, технологій через кордони, співпраця на відстані тощо. Також варто відмітити, що міжнародний поділ праці дозволяє розвивати кооперацію та спеціалізацію, перерозподіляти можливості між різними країнами і регіонами. В кінцевому результаті підвищується рівень розвитку країн, що розвиваються, до рівня розвинутих країн і підвищується рівень життя населення світу. Проте нові форми взаємодії як аутсорсинг окрім беззаперечних переваг має досить багато проблемних питань. Наприклад, в плані вирішення питань організації аутсорсингу, діяльності офшорних юрисдикцій, які через недосконалі законодавства країн, складність регулювання та нечесність окремих суб’єктів міжнародної економічної діяльності приводять до негативних наслідків для національних економік та світової економіки. Питання організації аутсорсингу і офшорингу, їх законодавче регулювання на національному рівні розглядаються в працях українських і зарубіжних науковців – Стадник М., Мельник М., Кальна Т., Брінь П., Прохоренко О., Дергачова В., Островерха Д., Іваненко В., Лайчук С., Кавчук А., Леган І. М., Супрунова І. В., Романашенко М. Проте проблеми залишаються в міжнародному аутсорсингу і офшорингу, використання цих форм міжнародного поділу праці в Україні, використання аутсорсингу на підприємстві. Тому тема роботи актуальна і обрана нами для дослідження. Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних основ аутсорсінгу та офшорінгу як складових міжнародного поділу праці, дослідження їх стану та окреслення перспектив подальшого розвитку. Досягнення поставленої в роботі мети стало можливим після вирішення наступних завдань: визначити сутність і значення міжнародного поділу праці та його форм; охарактеризувати сфери застосування, класифікаційну систему аутсорсингових послуг, визначити місце офшорінгу в цій системі; систематизувати методичні підходи до обґрунтування рішення компаній про аутсорсинг; провести аналіз загальних тенденцій розвитку міжнародного аутсорсингу; виконати дослідження досягнень українського ринку аутсорсингових послуг; розкрити сутності офшорних юрисдикцій як інструменту транснаціонального шахрайства та тінізації економіки; встановити потенційні можливості, ефекти та проблеми міжнародного ринку аутсорсингу; систематизувати проблеми та перспективи розвитку міжнародного аутсорсингу в Україні; розробити модель прийняття рішень про аутсорсинґ на підприємстві з врахуванням ризиків та заходів їх нейтралізації. Об’єктом дослідження є процеси міжнародного поділу праці. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти здійснення аутсорсингу та офшорінгу. Методичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, присвячені проблемам міжнародного поділу праці, аутсорсінгу і офшорінгу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, офіційні дані Державної служби статистики України, офіційні дані Світового банку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій, матеріали, розміщені у мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах. Наукова новизна результатів дослідження полягає у вдосконаленні структурної моделі прийняття рішення на підприємстві про переведення на аутсорсинг певних його функцій з урахуванням в ній управління ризиками аутсорсингу на етапі прийняття рішення і в процесі використання аутсорсингу, що дозволить знижувати їх рівень та уникати небезпек, пов’язаних з рядом ймовірних негативних проявів з метою забезпечення ефективності такого рішення і отримання вигод від аутсорсингу. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці ряду рекомендацій підприємствам щодо алгоритму прийняття рішення про аутсорсинг з врахуванням ризиків та заходів їх нейтралізації, що дозволить дозволять спростити процедури вибору і реалізації рішення та підвищити його ефективність. Апробація результатів дослідження. Окремі положення і висновки дослідження були оприлюднені на Всеукраїнських наукових економічних читаннях «Сучасні тренди морегосподарювання», присвячених пам’яті першого декана Інженерно-економічного факультету НУК професора Василя Чангировича Лі (м. Миколаїв, 2021 р.), за результатами опубліковано статтю в журналі «Економіст» № 12, 2021. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 88 сторінок і містить 6 таблиць (з яких дві на двох повних сторінках), 33 рисунки (з яких один на повній сторінці), список використаних джерел із 76 найменувань, що займає 8 сторінок.
Великі Дані в Міжнародному Бізнесі: Застосування Великих Даних для стартапів на ранніх стадіях розвитку
(2022) Казимир, Д. В.; Єфімова Г. В.
Казимир Д.В. Великі Дані в Міжнародному Бізнесі: Застосування Великих Даних для стартапів на ранніх стадіях розвитку – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2022. Ця бакалаврська робота присвячена поглибленому дослідженню Великих Даних – сучасного бізнес-інструменту, що працює в міжнародному масштабі. Поставивши запитання, чи були Великі Дані лише швидкозмінною тенденцією, ця дипломна робота доводить, що застосування Великих Даних здатне принести компанії переваги над її конкурентами, а також може служити основною передумовою для ефективної діяльності компанії. Поглиблене дослідження Великих Даних у контексті міжнародного бізнесу проводилося поряд з аналітичною та практичною роботою з компанією, яка підпадає під визначення стартапу на ранній стадії розвитку. З метою навігації читачів у сфері Великих Даних, було насамперед детально розглянуто концепцію, а також описано використання Великих Даних в міжнародному бізнесі. Однак, беручи до уваги, що стартапи на ранній стадії мають свою унікальність, загальне застосування Великих Даних було пояснене трьома дискурсами: стартапи на ранній стадії, ідея продукту яких фундаментально базується на роботі з Великими Даними; стартапи, які працюють із Великими Даними для підвищення своєї ефективності; стартапи, чия ідея продукту походить від Великих Даних. Маючи визначений шлях до ефективного застосування Великих Даних для стартапів та розрізняючи таке застосування для корпорацій, ця бакалаврська робота аналізує застосування стартапом на ранній стадії розвитку FitSit та формулює найбільш релевантні цільові групи для продукту цього стартапу, даючи чітку сегментацію їх потенційних клієнтів.

Переглянути

Перегляд Кафедра економічної політики та безпеки (ЕП та Б) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування